Пам´ятка учителю.
Учень 5-го класу чекає вчителя доброго та милого.
Учень 6-го класу чекає вчителя ввічливого.
Учень 7-го класу чекає вчителя справедливого, який не займається моралізаторством.
Учень 8-го класу чекає вчителя, що знає свій предмет, доступно пояснює матеріал.
Учень 9-го класу чекає вчителя, який однаково ставиться до всіх.
Учень 10-11 класу чекає вчителя освіченого та вимогливого, об´єктивного в оцінюванні, з активною громадянською позицією.
Рекомендоції педагогам щодо розвитку всебічно розвиненої особистості
• Врахувати глибинні психологічні закономірності розвитку творчої особистості.
• Розвивати здатність дитини до пошуку нових знань, допомагати здійснити інтелектуальний прорив, формувати активну життєву позицію.
• Сприяти формуванню навичок критичного мислення, прийняття рішень, розв´язування проблем.
• Вчити продуктивно спілкуватися, ставити питання, представляти різні точки зору, уміло й компетентно вести діалог.
• Заохочувати до співпраці.
• Сприяти переосмисленню уявлень про свій образ Я та свої емоції, осягненню і засвоенню дітьми духовних цінностей.
• Підвищувати самооцінку дітей.
• Сприяти усвідомленню стартових можливостей особистості.
• Формувати у молоді навички соціальної взаємодії, здатності до конструктивного розв´язання проблем спілкування за умов інтеграційних процесів у полі культурному середовищі.
Рекомендації педагогу щодо зменшення впливу стрессу в педагогічній діяльності
Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.
Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров”ї, освіті, діяльності, сім”ї, позитивному мисленні.
Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.
Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Такі „перерви” потрібно робити як найчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.
При виникненні почуття тривоги або напруги, занурьтеся в„тут і зараз” сконцентруйтеся на своєму диханні.
Змусьте стресс працювати на Вас, а не проти Вас, опануйте головним умінням – перетворюйте негативні події у позитивні.
Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Паозитивне мислення – це головний людський інстремент забезпечення здоров”я і благополуччя
Дев'ять причин конфліктів
Необ'єктивність: організаційна боротьба, що переходить "на особистості".
Різниця в цінностях: оцінка світу та реальності часто може не співпадати в одній команді.
Різниця в оцінці дійсності: перекручування фактів.
Відмінність у цілях: різні цілі в одній команді.
Відмінністьу методах: сторонни мають одну мету, але не можуть дійти згоди з приводу її досягнення.
Суперництво за ресурси: кому дадуть клас "а", а кому "б"?
Суперництво за управління: прагнення збільшити свою владу.
Непорозуміння: одне слово чи фраза може для когось стати образливим.
Нереалізовані очікування:
плани, що були побудовані людиною та нереалізовані через іншу сторону.
Правила спілкування з учнями
При спілкуванні з учнями слід дотримуватися певних правил. Отже, що треба робити, а чого – категорично неможна.
ТРЕБА
- проявляти незмінну доброзичливість щодо учня, незважаючи на його репутацію і статус;
- проявляти турботу про збереження і підвищення престижу кожного учня;
- давати критичнуоцінкуконкретних дій, а не особистості в цілому;
- здійснювати контроль за емоційною тональністю розмови з учнями;
- бути готовим вибачитися за помилку;
- виявляти до дитини терпимість;
- виявляти пошану до особистості дитини, підтримувати в ній почуття власної гідності;
- визнавати право дитини бути несхожою на інших;
- проявляти емпатію, прагнути зрозуміти дитину, дивитися на проблему з її позицій, її очима;
- враховувати індивідуально-психологічні й особистісні особливості дитини;
- акцентувати увагу на позитивних якостях дитини;
- дисциплінувати клас за допомогою непрямих дій – перемикання уваги, жарту;
- бути оптимістом.
НЕ МОЖНА:
- проявляти дріб’язкову нетерпимість, прискіпливість («Як ти сидиш! Поклади руки на парту!»);
- здійснювати дисциплінування шляхом натиску, прямого осуду («Досить показувати, який ти розумний!», «Тобі краще б помовчати і пригадати твою двійку!»);
- вживати загрози, докори, висміювання;
- принижувати гідність;
- використовувати лестощі, показну доброту, обман, залякування із маніпулятивною метою. Діти добре відчувають нещирість.
- не дозволяти домінування експресії песимізму («Нічогісінько ви не вмієте. І що мені з вами робити, не розумію»);
- «заякоряти» проблему дитини, тобто весь час про неї нагадувати.
|