З року в рік поновлюється експонатами шкільна кімната-музей культури і побуту українського народу.
В розрізі демонструється українська хата, предмети українського побуту, предмети господарства, експонати зібрані серед жителів селища Знам’янки. Призначення і назви побутово-господарського приладдя завжди викликає зацікавленість у сучасних дітей, які з сучасними технологіями на «ти», а макет печі, мисник, прялка, покуття з іконами, серпи, млинок, ціп для молотьби – як інша планета.
В розділі «Історія рідної школи» зібрані матеріали з героїчного минулого школи, коли в передвоєнні роки очолював школу Бацанов Петро Іванович, який не залишився осторонь від боротьби з фашистськими загарбниками, а одразу ж, після того, як фашисти в серпні 1941 року окупували Знам’янщину, очолив підпільну групу. Одразу ж група почала діяти. Ніхто не мав досвіду підпільної боротьби, але чим більше «новий порядок» грабував, катував і розстрілював, тим більше зростало бажання супротиву, зробити все можливе, щоб не дати змоги ворогу рухатись вперед. Так у вересні 1941 року був зірваний залізничний міст, який був розміщений біля селища, а невдовзі по доносу зрадника групу Бацанова заарештували.
Побитих, змордованих, їх розстріляли 1 жовтня 1941 року біля самої дороги, в невеликій траншеї. Тільки після визволення Знам’янки, у лютому 1944 року батько Петра Івановича – Іван Степанович Бацанов разом з родичами перепоховав тіло свого сина і його товаришів на місцевому кладовищі. А весною 1968 року на могилі героїв встановлена пам’ятна плита на якій висічені імена:
Бацанова Петра Івановича
Івлєва Нестра Самойловича
Ульяніча Івана Леонтійовича
Семенкова Григорія Пилиповича.
Відповідно до рішення Знам’янської міської ради від 23.03.1995 р. № 167 Знам’янській загальноосвітній школі присвоєно ім’я Бацанова Петра Івановича.
Коротке, але яскраве життя Петра Івановича залишилось не тільки в його дітях Валентині та Віктора, який народився уже після смерті батька, а й у долях всіх поколінь дітей Знам’янської ЗШ І-ІІІ ст. № 7.
|
