Знам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7
Пошук
Вхід на сайт
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
П`ятниця, 29.03.2024, 09:24

З ДОСВІДУ РОБОТИ

ПО ЗАСТОСУВАННЮ ТЕХНОЛОГІЙ

ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВОГО НАВЧАННЯ

                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Поганий учитель подає істину,

хорроший – учить її

знаходити»

Іоганн Фрідріх  Герберт

 

         Створення інноваційної педагогічної системи – справа не одного дня. Вона потребує спеціальних досліджень, координації зусиль педагогів, методистів, дидактів, психологів, а також справді творчої праці вчителя-практика. З точки зору С. Соловєйчика є три сили, які заставляють дітей учитись: слухняність, цікавість, мета. Слухняність підштовхує, мета манить, а цікавість рухає. Якщо діти байдужі до предмету, то навчання стає важкою повинністю. Дітям важко навчатись, вчителю важко працювати.  Тому кожний вчитель в процесі своєї діяльності старається вирішити нагальне для нього питання: як навчати з задоволенням, як зробити процес пізнання корисним і приємним. Вимагати від учнів загальноосвітньої школи стійкого інтересу до всіх шкільних предметів – справа невдячна. Немає такої людини, яка була б настільки уважна, мала таку пам’ять і швидкості реакції, щоб із задоволенням вивчала увесь цей пласт людських знань. Універсальні генії (Ломоносов, Леонардо да Вінчі) народжуються раз на сто років, але вони геніальні переважно в поєднанні раціонального і емоційного, науки і мистецтва. І то не в шкільному віці.

          За дослідженням деяких вчених хімію  як шкільний предмет можуть засвоювати тільки 3% учнів. А що ж робити всім іншим в класі? Якщо вчитель зможе силою свого авторитету забезпечити засвоєння знань цим 3% учнів, то всі інші будуть терпляче чекати дзвінка з уроку. Про інші варіанти проходження уроку розглядати не будемо. І хоч сьогодні вислів «навчити учня вчитись» знайоме всім педагогам, але рушити вперед і чогось досягти можна буде лише тоді, коли ми, вчителі,  зрозуміємо, що навчити не можна, можна лише навчитись. Для створення такого навчання учителю слід відмовитись від авторитаризму й за основу своєї діяльності взяти методику інтерактивного навчання, а особливо застосування методів, які дають змогу створити ситуацію пошуку, ризику, сумніву, успіху, протиріччя, переконання, співпереживання, задоволення чи смутку, аналізу та самооцінки своїх дій. Учень не повинен отримувати готові знання, він має їх здобувати самостійно, а для цього йому потрібно пояснити, як діяти, щоб досягти результату, а зрештою і успіху. Отже на перший план виступає пошук шляхів розв’язання проблеми, а не рішення як таке.

І. Теоретичні аспекти формування нових знань, розвитку розумових здібностей, творчого мислення шляхом застосування технологій проблемно-пошукового навчання.

         Реалізація вчителем алгоритму «навчати на кожному уроці учнів вмінню самостійно здобувати знання» заключає в собі ряд прийомів:

-         необхідно скоротити до мінімуму організаційний момент уроку. Учні повинні звикнути до того, що на цьому уроці вони працюють з максимальним навантаженням з самого початку уроку;

-         налаштування вчителя на атмосферу довіри і доброзичливості, активної творчої  праці вчителя і учнів, шляхом створення разом з учнями ефективної системи мотивів навчальної діяльності;

-         необхідно приділяти постійну увагу навчанню учнів основам логічного мислення - аналізу, синтезу, порівнянню, узагальненню, систематизації і висновку.

         Отже при  вирішенні цілої низки  проблем: як навчити учня самостійно здобувати знання, як спонукати його до навчання і що має зробити учитель, щоб учень захотів учитись, виступає на перший план мотивація навчальної діяльності учнів. Теоретичні джерела стверджують, що за походженням і роллю у спонуканні до дій і вчинків у навчально-виховному процесі, всі мотиви діляться на два види:

1)    мотиви, пов’язані з навчальною діяльністю (пізнавальна мотивація);

2)    широка соціальна мотивація (суспільно-політичні, комунікативні, професійні цінності).

Як показує практика всі ці мотиви перебувають у складному взаємозв’язку і досить часто сприймаються учнями відсторонено. Примусовий аспект навчання вступає в суперечність між гуманізацією та демократизацією сьогочасної освітньої системи.

         З чого ж розпочати вчителю, коли в класі мало учнів, які б цікавились його предметом?  Перше, що треба зробити вчителю під час підготовки до вивчення будь-якої теми, - розділити навчальний матеріал (а не учнів) на кілька блоків:

  • підготувати матеріал будь-якого цікавого змісту, що допоможе захопити новою темою;
  • дуже чітко визначити базовий мінімум знань;
  • підготувати завдання і матеріал, що допоможе пов’язати нову тему з раніше вивченою;
  • і нарешті підготувати проблеми, завдання, питання і спеціальні прийоми, які можуть стати поштовхом для творчих пошуків і рішень.

         Задля реалізації розвивальної мети уроку  вчителю необхідно створити таке навчальне середовище, яке б дало змогу перейти від розважально-дилетантського рівня засвоєння матеріалу до самостійно-творчого. І саме

найперше, що треба зробити, це створити пастку для інтересу. Цікавість закладає основи ерудованості людини через позитивні емоційні стани, що

виникають під час роботи з матеріалом, який збуджує уяву. Спостереження показують, що найбільший інтерес в учнів викликає поєднання матеріалу з очевидними явищами життя або, навпаки, з таємницями буття природи, людини, суспільства.

         Вчителю необхідно бути психологом щоб своєчасно відчути внутрішню готовність учня певним чином сприйняти ситуацію і діяти в ній. Проекція на дітей позитивної установки, емоційне налаштування учителя, зацікавленість у результаті, впевненості у собі і дітях, передбаченні успіху – все це дає змогу захопити учня навчальною діяльністю.

ІІ.  Шляхи застосування технологій проблемно-пошукового навчання

          Методична проблема ,над якою я працюю, з часом тільки розширюється. Сьогодні вона звучить «Формування нових знань, розвиток розумових здібностей, творчого мислення шляхом застосування технологій проблемно-пошукового навчання». Розширюючи проблему, вбираючи в неї нові погляди і спираючись на давно існуючі, я працюю над втіленням концептуальних положень теорії прагматичної педагогіки американського філософа Джона Дьюї, технологій успішного навчання і виховання, акметехнологій, де основний зміст діяльності вчителя полягає у створенні для кожного вихованця ситуації успіху. Переживання стану радості, задоволення результатами власної діяльності, бажання не відставати від інших  створює систему мотивів діяльності особистості, які переходять від репродуктивного рівня засвоєння знань до творчого.

         Так, майже в кожному класі є навчальні теми, які дають мені змогу розпочати урок зі слів, що сьогодні за мету нашої діяльності я ставлю, щоб  всі учні  на уроці  засвоїли  навчальний матеріал, що я особисто вірю в це і прошу від них тільки працювати разом зі мною. Зрозуміло, що такі теми строго відбираються, готуються за особливою методикою різнорівневого навчання, коли навчальна тема розглядається принаймні п’ять разів – під різними кутами зору. До таких тем відносяться багато тем навчальної програми для учнів 7 класу: «Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів», «Масова частка елемента в речовині», «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Фізичні та хімічні властивості речовин», у 8 класі «Послідовність заповнення електронних енергетичних рівнів і підрівнів. Електронні та графічні електронні формули атомів», у 9 класі «Гомологи метану їх будова, фізичні властивості. Ізомерія».

         Досить часто урок розпочинаю з криптограми, розв’язанням якої я пропоную розгадати девіз уроку або тему уроку. Так, наприклад до узагальнюючого уроку з теми «Основні класи неорганічних сполук» у 8 класі,  я пропоную наступну криптограму:

Розгадай вислів шляхом відповіді на запитання:

«9,  13,   12,   17,   19,  4      9,1, 8       6, 7        35, 1,  22,   4,  12, 26,  24,    9,17,  3,    26        18,  9,  1,

  Т   і      л      ь     к    и       т   о  й      н е         п    о   м     и   л    я    є      т   ь    с    я           х    т   о

 

6,   13, 32,    1, 21,1            6,   7,           10 ,1, 23,  4,   9, 17»

  н    і    ч     о   г   о            н   е             р   о   б    и   т    ь

Запитання

1.     Клас неорганічних сполук, який складається з двох елементів, одним з яких є Оксиген?                   1,2,3,4,5,4

                                               О  к   с  и  д  и

2.      Реакція між кислотою і лугом називається реакцією …

                      6 ,7,  8,  9, 10,11, 12,  13, 14,  11,  15,  13, 16

                      Н  е   й  т   р    а    л    і     з     а    ц     і      ї

3.     Речовина, яка утворена металом і кислотним залишком називається …

                         3,  13, 12, 17

                          С   і    л    ь

4.     Стара назва кислоти соляна, а нова  -  18, 12, 1,  10, 4, 5, 6, 11

                                                                    Х   л   о    р   и  д  н   а

5.     Оксиди неметалів при реакції з водою утворюють -  19,4,3,12,1,9,4

                                                                                                                               К   и  с    л    о  т   и

6.     Розчинні основи називають -   12, 20, 21, 11, 22,  4

                                                       Л    у    г    а    м   и

7.     Зміни, що відбуваються з речовинами, це -     26, 30, 4, 31, 11

                                                                               Я    в   и   щ   а

8.     Є різні формули, а ми вивчаємо -   18, 13,  22,  13,  32,   6,  13

                                                               Х    і     м     і     ч     н    і

9.    Розрахунок літрів, це розрахунок  -     1,  23,    24, 22,  25

                                                                  О   б  ‘  є     м    у

10.                       Цей елемент отримав назву в честь батьківщини вченого, яка є сусідкою України  -                        35, 1, 12, 1,  6 ,13,  8

                                                                                                                                                                                   П   о   л   о   н    і    й

         Створення проблемної ситуації таким чином призводить до активізації розумової діяльності учня, а саме головне, що  розв’язання такої проблеми знаходиться в зоні найближчого розвитку учнів. Тобто складність проблеми може бути розв’язана самими учнями, тому що завдання підібрані так, що навіть декілька правильних відповідей на запитання допоможуть знайти відповіді і на ті, які викликають труднощі, тому, що кожна цифра відповідає тій же букві в усій криптограмі. Обов’язково в криптограмі підбираються питання, які не тільки перевіряють базові знання учнів, а й  такі, які викликають запитання в учнів.  Слово може бути розгадане і шляхом підбору букв, яких не вистачає, але треба обов’язково зробити пояснення. Досить часто я складаю криптограми до нової теми, яку учні опрацьовують самостійно, коли в матеріалі підручника є відповіді на запитання, коли об’єм матеріалу параграфу дозволяє скласти запитання від простого пошуку відповіді, до відповідей, які потребують застосування прийомів  аналізу і синтезу. В старших класах я задаю завдання учням  скласти  власну  криптограму до певної теми.

         Досить часто застосовую бліц-змагання. Наприклад у 7,8  класі час від часу повторюю базові поняття. Поділяю учнів на дві групи, на дошці два варіанти завдання: розрахувати відносну молекулярну масу заданих речовин та розмістити відповідь певним чином, щоб з’явилось закодоване слово. Наприклад:

                    І група                                                                     ІІ група

     М

Мг ( Н2О)

 

     А

Мг (СиО)

      А

Мг (SіО2)

     М

Мг (SО2)

      О

Мг (SО3)

     А

Мг (СО2)

      Т

Мг (Nа2О)

     С

Мг (Lі2О)

 

Відбувається заповнення клітинок таблиці, шляхом запису на дошці результатів підрахунку відносної молекулярної маси речовин:

 

   60

  А

 

  64

  .

   62

  Т

  44

  .

   80

  О

  30

  .

   18

  М

  80

  .

        

         З’явились слова «атом», «маса». Пропонується дати визначення цим поняттям, як вони пов’язані з темою уроку. Такі завдання можна підготувати до багатьох тем і навіть в старших класах. Просто завдання, які ставить вчитель перед собою, будуть різними. В 7,8 класах це перевірка усвідомлення базового рівня, в старших класах усвідомлення класифікації речовин, пошук причинних зв’язків будови та властивостей хімічних речовин.

         Коли вчитель проаналізував знання, здібності, зробив установку на проблемне навчання, ось тут і застосовуються різні методи, прийоми, які допомагають формулюванню проблемного завдання. Вони дуже різні. Це можуть бути протиріччя між теоретичними знаннями та їх практичною значимістю для учнів, протиріччя між знаннями, здобутими практичним шляхом та їх науковим трактуванням. Використовуючи ці протиріччя, можна створити проблемні ситуації:

-         вказати на суперечливі факти;

-         акцентувати на невідповідність повсякденних уявлень і наукових понять;

-         виконати практичні дії, які не дають бажаних результатів;

-         привести приклади  незрозумілих фактів, які призвели в історії науки до постановки нової проблеми.

          Отже проблемну ситуацію можна створити різними шляхами, але необхідно врахувати інтелектуальну підготовку класу. Тобто учні  поступово напрацьовують прийоми, вміння працювати не шаблонно. Вчителю для початку необхідно створити таку проблемну ситуацію, щоб учні могли йти за  певним напрямком, який допоможе вказати вчитель, але ж вирішити проблему вони змогли б  самостійно. В своїй роботі я спираюсь на дослідження М. І. Махмутова по взаємодії вчителя та учнів під час вирішення проблемної ситуації:

Етапи

Дії учнів

Дії педагога

І

Усвідомлення проблемної ситуації. Актуалізація засвоєних знань

Постановка додаткових запитань, які допоможуть учням усвідомити суть проблеми

    ІІ

Аналіз вихідних даних, формулювання проблеми

Додаткові пояснення

    ІІІ

Висування гіпотези, її обгрунтування

Постановка додаткових запитань, виклад інформації

    ІV

Перевірка  гіпотези. Вирішення проблеми

Додаткові пояснення

    V

Перевірка розв’язку, зіставлення його з вихідними данними

Постановка контрольних запитань, уточнення

   VІ

Аналіз етапів вирішення. Аналіз помилок

Аналіз дій учня під час вирішення проблем

   VІІ

Узагальнення і перехід до нового навчального матеріалу

Використання результатів вирішення в наступній навчальній діяльності

 

             Критерієм розуміння матеріалу , індикатором їхньої готовності мислити, будуть запитання, які учні задають вчителю. Приведу деякі приклади створення проблемної ситуації. Наприклад до проведення уроку на тему «Значення розчинів і води в житті та діяльності людини» в 9 класі я використовую у вигляді епіграфу до уроку слова Антуана де Сент-Екзюпері «Вода! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти таке, ти не просто необхідна для життя, ти є саме життя!» і прошу учнів дати відповідь на питання, що ж таке вода, шляхом розв’язання проблемних тверджень:

1.     Найближчі родичі води -  сірководень (Н2S), селеноводень (Н2Sе),  телуроводень (Н2Те) представляють собою гази і мають температуру кипіння і плавлення нижче 00С. Вода ж кипить і плавиться при значно вищих температурах. Відомо, що на температуру кипіння і плавлення речовини впливає його відносна молекулярна маса: зі збільшенням  відносної молекулярної маси збільшується і температура кипіння і плавлення. Із цих чотирьох речовин:  Н2О, Н2S, Н2Sе, Н2Те вода має найменшу температуру кипіння і плавлення. Як це можна пояснити?

2.     Всім відомо, густина твердих речовин більша, ніж рідких чи газоподібних. Чому ж вода не тоне, коли замерзає? Яка густина льоду в   порівнянні з водою? Змоделюйте ситуацію яким би був навколишній     світ  якби вода мала звичайні властивості?

3.     Сонце - великий енергетик,  нагріває воду скрізь, де вона є. Вода поглинає в своєму тонкому шарі майже всю енергію падаючих сонячних променів і випаровується.  Необхідно дуже багато сонячної енергії, щоб роз’єднати молекулу води і перетворити в пар. Нема жодної такої речовини у якої б питома теплоємність випарювання була б більша, ніж у води. Що дає нашій планеті така властивість води?

4.     Вода має високу теплоту плавлення. Питома теплота плавлення льоду 335 Дж на 1г. Коли наступає зима, вода віддає енергію, яку вона увібрала при плавленні льоду назад, нагріваючи землю і повітря. 1л води, перетворюючись  в лід підігріває на 10С 250 тисяч літрів повітря. Що дає нашій планеті така властивість води?

5.     У води самий високий коефіцієнт поверхневого натягу із всіх рідин, крім ртуті. Поверхня води завжди затягнута найтоншою плівкою із молекул, які міцно зв’язані водневими зв’язками. По цій плівці, як по гамаку бігають водомірки. Вимірявши площу опори лапок цих комах і їх вагу, можна виявити, що водяна плівка витримує значний тиск. Поясніть, як використовується ця властивість води в природі?

6.     Вода найбільш розповсюджена речовина на Землі. І в той же час ми можемо  стверджувати, що чистої води на Землі немає. Все, що ми називаємо водою, це розчини тих чи інших речовин у воді. Вода – універсальний розчинник. В ній розчинені гази атмосферного повітря, майже всі елементи періодичної системи, в ній зависають найдрібніші часточки пилу. Це ми і називаємо чистою водою. Як людство використовує  цю унікальну властивість води?

         Раніше, учні об’єднані в групи, отримували завдання додому, та зараз вихід в мережу дає змогу працювати прямо на уроці. Головним для вчителя залишається вислуховувати будь-яке запитання, втягувати в дискусію весь клас. Як узагальненням до уроку знову звертаємось  до епіграфу уроку, шукаємо свої визначення води, читаємо вислів В. І. Вернадського про воду, складаємо сенкан.

         Під час проведення уроку в 8 класі на тему «Характеристика хімічних елементів малих періодів за положенням у періодичній системі та за будовою атома» задаю питання, які дають змогу накопичувати бали. Учні завжди активно співпрацюють з учителем і коли дають правильну відповідь, працюють далі, отримуючи завдання. Наприклад, розпізнати елементи за їх характеристикою:

 5 балів за правильну відповідь –

● цей металічний елемент міститься у лікарській рослині подорожнику, чимало його також в грибах?

4 бали за правильну відповідь –

● у багатьох безхребетних він виконує ту саму роль, що й Ферум у крові Хребетних?

3 бали за правильну відповідь –

● є цей металічний елемент і в людському організмі: в зубах, статевих залозах, мозку, печінці, підшлунковій залозі, нервовій системі. Чимало його в отруті кобр і гадюк?

2 бали за правильну відповідь –

● він входить в другий ряд великого четвертого періоду?

1 бал за правильну відповідь –

● електронна формула цього металічного елементу має закінчення  …4S23d10?

Учню, який дав правильну відповідь (металічний елемент – Цинк) на будь-якому етапі,  задається завдання, наприклад, дати характеристику елементу за його  місцем в періодичній системі.

         Застосування дидактичних ігор дає змогу розвивати творчу уяву, використовувати можливості вільно висловлювати власну думку, займати певну позицію. Застосування історико-хімічних задач, використання рубрики «Читаємо класиків» ( особливо романи Жюля Верна) все це дає змогу підвести учнів до створення проблемної ситуації і пошуку шляхів її вирішення. Але не всі уроки можуть бути розважальними. Велика частина хімічного навчального матеріалу вимагає «сили мурахи та впертості віслюка в досягненні поставленої мети», але ця клопітка робота на фоні зацікавленості не буде тиснути на психіку учня. На жаль, з кожним роком зменшується можливість проведення проблемно-пошукових практичних робіт дослідницього виду.

Отже проблемно-пошукові методи передбачають створення вчителем проблемних ситуацій, активне їх обдумування учнями і на цій основі їх самостійне просування у засвоєнні нових знань. Цей вид методів включає в себе також такі його окремі випадки, як метод проблемного викладення, частково-пошуковий, або евристичний метод, та дослідницький метод навчання (М.Н.Скаткін, І.Ф.Лернер).

Більш того, як окремі випадки проблемно-пошукового методу  розглядаються і запропоновані М.І.Махмутовим “бінарні методи”: пояснювально-спонукальний та частково-пошуковий, спонукальний та пошуковий. Все це немов би конкретні рівні проявлення проблемно-пошукового методу у його широкому

розумінні, а також поєднання різних методів з поступовим зростанням пошукового елементу у навчанні.

         Під проблемною ситуацією треба вважати невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Проблемно-пошукові методи в навчанні застосовуються здебільшого з метою розвитку навиків творчої навчально-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями. Особливо ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, коли у учнів сформована культура пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей, а також глибокі і міцні знання.

         Метод проблемного викладу є перехідним від виконавської до творчої діяльності. Він застосовується переважно з метою розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного оволодіння знаннями.

Література

  1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій . Харків, 2009
  2. О. І. Пометун  Л. В. Пироженко «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання»                К, 2003р.
  3. М. Савчин «Місце інтерактивних методів у структурі уроку» / Шкільний світ. Хімія. –                 2008.  №22-23

 

 

Березень 2015 року                                                                         Ярова В. І. – вчитель          хімії Знам’янської ЗШ І-ІІІ ступенів №7

 

 

 

 

 

 


Copyright MyCorp © 2024Конструктор сайтів - uCoz